Не той, хто отримує, а той, хто розпоряджається: як суд визначає бенефіціарного власника
Питання визначення бенефіціарного власника доходу вже тривалий час залишається одним із найбільш спірних у податкових спорах. Податкові органи й платники податків системно мають різні погляди на застосування відповідних норм, що часто призводить до судових процесів. Водночас і суди першої та апеляційної інстанцій не завжди доходять однозначних висновків, а остаточну крапку змушений ставити Верховний Суд.
Дві постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду – від 17.04.2025 р. у справі № 160/18691/23 та від 21.10.2025 р. у справі № 500/4405/24 – яскраво демонструють протилежні результати за подібних фактичних обставин та дозволяють глибше зрозуміти підходи суду до визначення бенефіціарного власника доходу.
«Хрестоматійна» справа: № 500/4405/24
Побіжний аналіз постанови КАС ВС від 21.10.2025 р. у справі № 500/4405/24 свідчить про ґрунтовний підхід суддів до дослідження фактичних обставин справи. Під час XIV Податкового форуму Асоціації правників України суддя КАС ВС Наталія Блажівська назвала цю справу хрестоматійною — такою, що варта вивчення і застосування як орієнтир у розгляді подібних податкових спорів.
Хоча Верховний Суд не вирішив спір по суті, він скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, надавши українському платнику податків реальний шанс довести свою позицію.
Резонансна справа: № 160/18691/23
Про постанову КАС ВС від 17.04.2025 р. у справі № 160/18691/23 широкому загалу стало відомо через публікацію голови ДПС Руслана Кравченка в Telegram та відповідне повідомлення на офіційному сайті ДПС. У даній справі Верховний Суд підтримав позицію податкових органів.
Спільні обставини двох спорів
Обидві справи виникли у зв’язку із застосуванням українськими компаніями зменшених ставок податку при виплаті доходів нерезидентам. Відповідно до ст. 103 Податкового кодексу України, застосування пільгових ставок можливе лише за одночасного виконання таких умов:
- нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір;
- надано довідку або її нотаріально засвідчену копію, що підтверджує статус резидента;
- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
В обох справах отримувачами доходів виступали резиденти Республіки Кіпр, з якою діє відповідна міжнародна конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Статус резидентства підтверджувався належним чином та не викликав заперечень з боку податкових органів. Основні претензії контролюючих органів були спрямовані саме на третій критерій – доведення відсутності статусу бенефіціарного власника.
У справі № 160/18691/23 виплачувалися дивіденди із застосуванням ставки 5 %,
у справі № 500/4405/24 – проценти зі ставкою 2 %.
В обох випадках податкова наполягала на застосуванні стандартної ставки 15 %.
Ознаки небенефіціарного володіння доходом
Розглядаючи справу № 500/4405/24, Верховний Суд детально окреслив критерії, які можуть свідчити про відсутність статусу бенефіціарного власника:
- відсутність реальної господарської діяльності нерезидента;
- характер грошових потоків, який свідчить про юридичні або фактичні зобов’язання перерахування доходів третім особам;
- мінімальний часовий інтервал між отриманням доходу та його переказом;
- відсутність істотних відмінностей між договорами отримання і подальшого перерахування коштів;
- наявність дзеркальних фінансових операцій;
- покладення реальних комерційних ризиків на третіх осіб, а не на отримувача доходу.
Застосування критеріїв у різних спорах
У справі № 160/18691/23 Верховний Суд встановив сукупність таких ознак: нерезиденти не вели реальної діяльності на Кіпрі, були зареєстровані за масовою адресою, а отримані кошти перераховувалися третім особам. Незважаючи на значний часовий інтервал між виплатами (до одного року), суд визнав вирішальним саме подальший напрям руху коштів.
Водночас у справі № 500/4405/24 суд зауважив, що корпоративна пов’язаність або наявність спільних бенефіціарів не можуть слугувати підставою для автоматичного заперечення статусу бенефіціарного власника, оскільки такі критерії прямо не передбачені Податковим кодексом України.
Висновок
Підхід Верховного Суду в обох справах залишився єдиним:
бенефіціарним власником є особа, яка не лише формально отримує дохід, але й реально визначає його подальшу економічну долю та не має зобов’язань передавати ці кошти іншим особам.
Для українських платників податків це означає одне: підтвердження статусу бенефіціарного власника нерезидентів у багатьох випадках вимагатиме ґрунтовної доказової бази та, нерідко, судового захисту.
Матеріали для практичної роботи
🔎 Повний масив судової практики, нормативних актів та аналітики з питань бенефіціарного володіння доходами доступний на платформі LEX – з активними посиланнями та зручною навігацією для роботи юриста.
За матеріалами Ірини Назарбаєвої,
консультантки з оподаткування та бухгалтерського обліку ActiveLex