Оскаржувати реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт треба в суді чи ДАБІ?

Розділ “Декларація про початок виконання підготовчих або будівельних робіт” було виключено з Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт на підставі Постанови КМ № 404 від 07 червня 2017 р., яка набрала чинності разом із Законом України від 17 січня 2017 р. № 1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” від 21 лютого 2017 р.

Отже відтоді не застосовується такий інструмент як декларація, хоча оспорюють раніше зареєстровані декларації з підстав порушення законодавства під час їх реєстрації і дотепер.

Судове оскарження можливе лише у формі адміністративного позову до ДАБІ про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт зі згаданих підстав.

Але можна оскаржити і до ДАБІ, яка після набрання чинності згаданим вище Законом має сама звертатися до суду з позовом про скасування реєстрації.

Раніше було простіше.

До 29 листопада 2019 р. ч. 2 ст. 39-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлювала, що в разі виявлення недостовірних даних у декларації ДАБІ мала скасувати реєстрацію декларації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовника письмово повідомляла протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно ж із редакцією ч. 2 ст. 39-1, затвердженою Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 17 жовтня 2019 р. № 199-IX, ДАБІ звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Отже у ДАБІ залишилося дві підстави для скасування реєстрації декларації:

1) виявлення, що для скасування вимагає подання позову до суду,

2) скасування за рішенням суду, що набрало законної сили.

Тому особи, права яких порушено реєстрацією декларацій, можуть звертатися до ДАБІ із заявою про порушення їхніх прав, після чого ДАБІ, виявивши порушення в такий спосіб, має звернутися до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Можна одразу звертатися до суду із таким позовом, оминувши при цьому можливе ускладнення, пов’язане з різним тлумачення терміна «виявлення». Попри те, що у своїх консультаціях ДАБІ ототожнює це поняття із поняттям «встановлення», а останнє припускає встановлення факту надання недостовірної інформації різними способами, у законі таки зазначено «виявлення».

Виявлення ж згідно із Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, здійснюється під час проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку), проведення яких докладно регламентовано законодавством і в разі недотримання процедури віщує скасування рішень, прийнятих з відхиленням від останньої.

Окрім скасування реєстрації декларації, яке тягне втрату права на здійснення будівельних робіт, сторона, права якої порушено такою реєстрацією після набрання чинності судовим рішенням може притягнути порушника до відповідальності.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 9 липня 2020 р. по справі № 822/632/17, замовник, в тому числі фізична особа, яка має намір щодо забудови території, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Особу, яка подавала декларацію, органо державного архітектурно-будівельного контролю згідно з ч. 5 ст. 96 КУпАП притягує до відповідальності у виді  штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про ці й інші особливості оскарження реєстрації декларацій – у новій процедурі Скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт на аналітичній платформі Lex.

Джерело: Юридична Газета