Законодавче регулювання штучного інтелекту: зарубіжний та український досвід

Законодавче регулювання штучного інтелекту (ШІ) стало актуальною проблемою у сучасному світі, внаслідок кількох важливих факторів. По-перше, штучний інтелект може трансформувати не лише технологічні процеси, але й базові аспекти повсякденного життя. Від автоматизації робочих місць до змін у системах охорони здоров’я, освіти та навіть правосуддя – вплив ШІ стає всеохоплюючим. Це вимагає укладення правових норм, які б формували баланс між інноваціями та захистом прав людини, зокрема конфіденційності, безпеки і недискримінації. По-друге, технології штучного інтелекту потребують чітко визначених етичних обмежень, щоб уникнути упередженості в алгоритмах, гарантувати прозорість та підзвітність, а також унеможливити їх використання зі шкідливими намірами. По-третє, законодавче регулювання ШІ необхідне для запобігання потенційним зловживанням і захисту інтелектуальної власності. Позаяк штучний інтелект може створювати нові об’єкти, такі як програмне забезпечення чи мистецькі твори, важливо розробити зрозумілі правила їхнього легального поширення. По-четверте, зважаючи на масове застосування штучного інтелекту на глобальному рівні, усі країни світу повинні співпрацювати заради створення міжнародних стандартів і гармонізації національних законодавств для посилення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку. Умовно виділяють три моделі законодавчого регулювання штучного інтелекту у світі – китайську, європейську та американську, тому детально проаналізуємо переваги та недоліки кожної з них і спробуємо обрати оптимальний варіант для впровадження в Україні.

Законодавче регулювання штучного інтелекту у Китаї

Китай активно розвиває та жорстко регулює сферу штучного інтелекту, орієнтуючись на державний контроль та національні інтереси. У 2017 році місцевий уряд презентував амбітний план – стати світовим лідером у впровадженні штучного інтелекту до 2030 року. Важливу роль у цьому відіграють суворі етичні норми та правила, які гарантують безпеку та відповідність технологій державній політиці. У 2022 році Китай запровадив обов’язкову оцінку безпеки для всіх ШІ-сервісів, які генерують контент. А у 2023 році ухвалив «Тимчасові заходи з управління генеративним ШІ», які вимагають від компаній реєструвати свої моделі перед випуском, дотримуватись «основних цінностей соціалізму» та контролювати використання персональних даних. Також провайдери ШІ-сервісів зобов’язані перевіряти особистість користувачів, щоб запобігти поширенню небезпечного контенту. А користувачі повинні проходити верифікацію своєї особи перед використанням додатків на основі ШІ. Крім того, заборонено створювати та розповсюджувати фейкові новини за допомогою ШІ, що відображає національну політику контролю за інформацією. Водночас держава має монополію на розвиток і регулювання штучного інтелекту і цей дозволяє їй контролювати як приватний сектор, так і державний. У КНР наразі працюють над розробкою загального закону про штучний інтелект, який утвердить поточні регуляторні механізми на законодавчому рівні, примножуючи державний вплив на розвиток цієї технології.

Законодавче регулювання штучного інтелекту в Євросоюзі

Європейський Союз ухвалив 13 березня 2024 року довгоочікуваний Регламент ЄС щодо ШІ (Artificial Intelligence Act або AI Act), який набув чинності 1 серпня 2024 року і запроваджує ризик-орієнтований підхід та розділяє системи ШІ на чотири категорії залежно від рівня потенційного ризику, на який вони можуть наражати користувачів та суспільство:

• Неприйнятний ризик (системи ШІ, які маніпулюють поведінкою людей, забороняється вводити в експлуатацію, просувати на ринку та використовувати).
• Високий ризик (системи ШІ, які можуть мати вплив на безпеку або фундаментальні права людини, зокрема, у таких сферах, як критична інфраструктура, освіта, працевлаштування, охорона здоров’я, банківські послуги, правоохоронна діяльність, управління міграцією та кордонами, правосуддя, виборчий процес).
• Обмежений ризик (системи ШІ з обмеженим впливом для маніпуляцій, тому стосовно них встановлено лише вимоги прозорості).
• Мінімальний ризик (системи ШІ, які не належать до вищезазначених категорій, тому не передбачається будь-яких обмежень на їх використання).

Ця класифікація дозволяє регуляторам і бізнесу чітко розмежувати відповідальність залежно від рівня ризику ШІ-систем. Закон стосується розробників, постачальників і користувачів ШІ, зобов’язуючи їх дотримуватись стандартів безпеки та етики. Санкції за порушення закону – жорсткі:

• Використання заборонених ШІ-систем – штраф до 35 мільйонів євро або 7% від річного обороту компанії.
• Недотримання вимог – штраф до 15 мільйонів євро або 3% від річного обороту компанії.
• Неправдива інформація для регуляторів – штраф до 7,5 мільйонів євро або 1% від річного обороту компанії.

Законодавче регулювання штучного інтелекту у США

У Сполучених Штатах ще не ухвалили єдиний всеосяжний закон про штучний інтелект, а використовують децентралізовану модель, яка поєднує галузеве регулювання, ініціативи окремих штатів (найактивніша тут Каліфорнія) та компаній, а також рекомендаційні документи на федеральному рівні. Це створює сприятливі умови для розвитку інновацій і стартапів, але водночас призводить до фрагментації правового регулювання.

У 2022 році Управління наукової й технологічної політики Білого дому опублікувало законопроект про права у сфері штучного інтелекту, який визначає п’ять ключових принципів розробки та використання автоматизованих систем:

• Безпека й тестування – перед запуском ШІ має проходити ретельне обговорення з експертами та попередній моніторинг.
• Недискримінаційність – ШІ-системи повинні враховувати інтереси усіх соціальних груп і уникати упередженості.
• Прозорість – користувачі мають знати, коли взаємодіють із ШІ, розуміти його цілі, функції та потенційні ризики.
• Контроль за персональними даними – користувачі повинні мати можливість погоджуватися чи відмовлятися від збору та використання своїх даних.
• Право вибору – має існувати альтернатива: автоматизована система або людське рішення.

У 2023 році адміністрація президента Джо Байдена ухвалила історичний указ щодо розвитку та безпеки штучного інтелекту, який спрямований на формування єдиних національних стандартів, що врегулюють використання ШІ з урахуванням етики, прозорості та захисту прав людини. Основні положення указу включають три ключових аспекти:

• Безпека та прозорість – федеральні агентства повинні розробити правила, які запобігатимуть шахрайству та зловживанням у сфері ШІ.
• Етичні стандарти – алгоритми не мають дискримінувати чи створювати соціальні ризики.
• Співпраця держави та бізнесу – комерційні компанії та уряд разом працюватимуть над впровадженням безпечних рішень.

У  2023  році  Білий  дім  також опублікував  «План  дій  щодо  Хартії  прав  штучного  інтелекту»,  який  став  важливою ініціативою уряду США для визначення принципів етичного  використання  штучного  інтелекту  та  захисту  прав  громадян  в  умовах розвитку цієї технології.  У документі  акцентується  увага  на  таких  правах,  як  право  на  прозорість і контроль за використанням персональних даних, право на безпеку  і  захист  від  шкоди,  право  на  недискримінацію  та  право  на конфіденційність.

Перші кроки до законодавчого регулювання штучного інтелекту в Україні

Одним із ключових документів, що заклали основу для законодавчого регулювання ШІ в Україні, стала Концепція розвитку штучного інтелекту, яка затверджена Кабінетом Міністрів України у 2020 році. Основна мета концепції – розвиток ШІ у таких сферах:

1. Освіта та професійне навчання – підготовка кваліфікованих кадрів для роботи із технологіями ШІ.
2. Наука та інновації – підтримка досліджень і розробок у сфері ШІ.
3. Кібербезпека – застосування ШІ для забезпечення національної безпеки.
4. Оборона та правове регулювання – інтеграція ШІ у державне управління з метою боротьби з корупцією.

У 2023 році Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило Дорожню карту законодавчого регулювання штучного інтелекту, яка передбачає впровадження збалансованих та ефективних норм для інтеграції технологій ШІ в економічне та юридичне середовище країни. Основні маршрути дорожньої карти включають адаптацію українських компаній до європейських стандартів, навчання громадян щодо самозахисту від ризиків, підтримку стартапів, наукових досліджень та залучення інвестицій. Дорожня карта базується на підході «bottom-up», що означає поступовий рух від менших до більших кроків. Спочатку надаються інструменти для підготовки бізнесу до майбутніх вимог, а вже після цього розробляються та ухвалюються відповідні законодавчі акти, які гармонізовані з європейським AI Act. Цей підхід дозволяє знижувати ризики у процесі інтеграції нових технологій у юридичні та економічні сфери, забезпечуючи активну участь усіх стейкхолдерів, зокрема бізнесу, правозахисних організацій та державних установ. Підхід створює можливості для саморегулювання індустрії ШІ, що стимулює інновації та оперативну реакцію на зміни. Проте є й певні ризики: без чіткої законодавчої основи, саморегулювання може не надати достатнього захисту прав людини та управління ризиками.

У червні 2024 року Міністерство цифрової трансформації України опублікувало два важливі документи стосовно регулювання штучного інтелекту: «Білу книгу» та «Рекомендації щодо відповідального використання ШІ».

«Біла книга» визначає основні принципи інтеграції штучного інтелекту в Україні та основні напрямки його регулювання:

1. Прозорість алгоритмів ШІ — використання етичних стандартів, щоб не допустити дискримінації та упередженості в автоматизованих процесах і захистити персональні дані.
2. Гармонізація з європейськими стандартами — пристосування українських розробок до міжнародного використання.
3. Поетапне впровадження регулювання — спочатку рекомендації, а надалі обов’язкові норми після збору зворотного зв’язку.
4. Адаптація бізнесу — підготовка працівників та оптимізація внутрішніх процесів для ефективного використання ШІ.

У свою чергу, «Рекомендації щодо відповідального вжитку штучного інтелекту» охоплюють важливі аспекти прав інтелектуальної власності, такі як:

1. Використання легальних даних та дотримання правових вимог.
2. Документування джерел даних для забезпечення прозорості.
3. Захист прав інтелектуальної власності через водяні знаки чи блокчейн.
4. Ліцензійні угоди для визначення умов використання контенту у системах ШІ.
5. Моніторинг використання контенту для своєчасного виявлення правопорушень.

Як регулюється штучний інтелект у чинному законодавстві України

В Україні поки що не ухвалено окремий закон з регулюванням штучного інтелекту, але чинне законодавство поступово адаптується до нових реалій його використання. Зокрема, у 2023 році були внесені зміни до Закону України «Про авторські та суміжні права», які стосуються об’єктів, згенерованих комп’ютерними програмами. Тепер такі об’єкти не підпадають під класичне авторське право, а на них поширюється спеціальне право sui generis, що діє 25 років. Це суттєво відрізняється від звичних 70 років захисту авторських прав для творів, створених людьми.

Крім того, українське законодавство вже визначає майнові права на ці об’єкти, покладаючи їх на власників комп’ютерних програм. Проте, деякі експерти пропонують надати штучному інтелекту правосуб’єктність, створивши нову категорію – «електронна особа», оскільки наразі він розглядається лише як об’єкт цивільних правовідносин. Важливим кроком стало також внесення змін до глави 82 Цивільного кодексу України, які стосуються компенсації шкоди, завданої шкідливим програмним забезпеченням та робототехнікою.

Відстежувати усю нормативну базу стосовно штучного інтелекту в Україні дуже зручно за допомогою інформаційно-аналітичної платформи LEX від компанії «Активлекс».

«Для коректної роботи штучного інтелекту потрібен дуже великий масив даних. У платформі LEX ми якраз створили таку базу — до неї увійшли майже 70 мільйонів документів, якими керуються українські юристи, адвокати та нотаріуси. Зокрема, можна переглянути судову практику та прецедентні рішення Верховного Суду України, експертний аналіз професійних юристів українського законодавства, авторські пояснення та науково-практичні коментарі до ключових кодексів, графічні покрокові процедури-алгоритми розв’язання трудових, адміністративних, податкових та інших питань, офіційні роз’яснення нормативних актів державних органів влади, довідники ставок, тарифів, класів, кодів, податків і зборів, калькулятори штрафів, процесуальних строків, відпусток, індексації зарплати та пені за несплату аліментів, зразки та шаблони договорів, протоколів, заяв, довіреностей, запитів, постанов та інших документів, що споряджені гіперлінками до правових норм, якими визначаються їхні форма та зміст», – розповів Володимир Іванов, генеральний директор компанії «Активлекс».

Яку модель законодавчого регулювання штучного інтелекту обрати в Україні

У різних країнах світу обирають власну модель законодавчого регулювання штучного інтелекту. Європейський Союз прагне забезпечити етичність та прозорість ШІ, тому їхня модель передбачає чіткі закони, можливість оскарження рішень алгоритмів та захист персональних даних, але це може стримувати розвиток технологій. У США обирають мінімальне втручання держави (лише у напрямку етичних стандартів), надаючи бізнесу можливість самостійно регулювати розробку ШІ, тому більшість ініціатив є добровільними, що сприяє швидкому технологічному прогресу. Китай обирає третій шлях – повний державний контроль над штучним інтелектом, що дозволяє швидко впроваджувати нові рішення, але обмежує конкуренцію та свободу розробників.

«ЄС ставить безпеку вище за інновації, США – ставлять інновації вище за регулювання, а Китай віддає перевагу абсолютному державному контролю. Враховуючи демократичну орієнтацію України та необхідність збереження національної ідентичності, нашій державі доцільно обрати комбінований варіант, який поєднує елементи європейської та американської моделей. Це дозволить зберегти баланс між захистом прав людини та конфіденційності і сприянню інноваціям у галузі штучного інтелекту», – вважає Володимир Іванов, генеральний директор компанії «Активлекс».