Зниження орендної плати в часи карантину – задача з новими невідомими?

Від самого початку карантинних обмежень законодавець намагається допомогти суб’єктам господарювання позбутися повністю чи частково орендної плати, бо вони позбавлені можливості використовувати орендні площі через згадані обмеження.

Завдання непросте, адже орендодавці – також суб’єкти господарювання і також можуть втратити доходи.

Першу спробу розв’язати проблему було зроблено у Законі  від 30.03.2020 № 540-IX, яким доповнено розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу новим пунктом 14, відповідно до якого до завершення дії карантину наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК. Причому в проекті Закону формулювання було «звільняється», а не «може бути звільнений». До того в самій ч. 2 ст. 762 сказано конкретно: «звільняється».

І от Законом № 553-IX буквально через 2 тижні затверджено нову редакцію згаданого п.14: на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу України, ч.ч. 4 та 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб (до речі, з проекті Закону формулювання також було абсолютно іншим).

А за таких обставин орендар таки звільняється від орендної плати, але не автоматично, а за узгодженням з орендодавцем, як-от у щойно опублікованій процедурі на платформі Lex.