Затримання і доставлення до ТЦК за новими правилами
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX, який набрав чинності щойно 18 травня 2024 р., було запроваджено чимало нововведень щодо мобілізації. Сам лише Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII зазнав понад 120 текстових змін.
Але одне лишилося незмінним – затримувати належить тільки тих, хто вчинив правопорушення або не має при собі документа, що посвідчує особу, а невдовзі – й тих, хто не має при собі військово-облікового документа (не уточнив військово-облікові дані).
Щодо не уточнення облікових даних, то правопорушенням це стане через 60 днів після набрання чинності Законом № 3633-IX (оскільки саме ним була уведена нова редакція ч. 10 ст. 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», що містить цю вимогу), тобто з 18 липня 2024 р. Цілком імовірно, цей строк буде подовжено через суто технічну неспроможність прийняти і опрацювати дані всіх військовозобов’язаних за два місяці.
Працівникам ТЦК не надано права затримувати
Аналіз ст. 262 КУпАП засвідчує, що адміністративне затримання цивільних осіб, які порушують (чи можуть порушувати) законодавство про мобілізацію, правомочні здійснювати органи поліції та прикордонної служби (на прикордонних територіях). Працівники ТЦК права затримувати осіб як не мали, так і не мають. Жодних змін ця норма не зазнала від червня 2023 року.
Водночас, Законом № 3633-IX органам поліції надано додаткове повноваження (нова частина 5 ст. 24 Закону «Про Національну поліцію»), що стосується адміністративного затримання та доставлення до ТЦК призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, – за зверненнями ТЦК, органів СБУ чи розвідки.
Також в Законі № 3543-XI з’явився новий Розділ VI-1 «Заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені цим законом, під час мобілізації», в якому встановлюється (ст. 27), що в разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина (виділ. – ред.) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п’яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.
Через 10 днів після врученні особі такої вимоги і її невиконання (після відмови отримати вимогу чи встановлення неможливості її вручення) ТЦК звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом (виділ. – ред.) під час мобілізації – на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
Отже, як бачимо, затримання і доставлення до ТЦК – не найгірший варіант, бо в результаті на особу може бути складено протокол та накладено штраф, хоч і не малий (Законом № 3696-IX штрафи збільшено у 5-6 разів – до 59 500 грн), але не накладено обмеження керувати транспортом.
До того ж штраф накладають не завжди. Але про це – нижче.
Має бути складено протокол і залучено захисника
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години (ст. 263 КУпАП) і впродовж цього часу має бути складено протокол.
Згідно зі ст. (ст. 261 КУпАП) у протоколі зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Отже, затримана особа має право на безоплатного захисника, залучення якого покладається на орган, який здійснив затримання. А захисник вже має подбати, аби права особи не були порушені.
Участь захисника допоможе уникнути неправомірного покарання
Побіжне знайомство зі свіжою судовою практикою (квітень-травень 2024 р.) дає підстави для висновку, що суди доволі часто закривають провадження і не притягують затриманих до відповідальності.
Приміром, Царичанський районний суд Дніпропетровської області постановою від 1 травня 2024 р. справі № 196/387/24 визнав протиправною та скасувати постанову ТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ч. 2 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1700 грн, а провадження по справі закрив з тих мотивів, що відповідачем (ТЦК) не надано належних та достатніх доказів вручення позивачу повістки. За матеріалами справи у ТЦК стверджували, що оповістили військовозобов’язаного про необхідність його явки через близького родича (матір).
Було скасовано постанови ТЦК та закрито провадження у справах № 642/1199/24, № 352/1047/24 – через проведення судового розгляду справи без належного повідомлення особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, про час розгляду справи, № 572/3826/23 – неналежне сповіщення особи про час та місце складення протоколу про адміністративне правопорушення, № 303/814/24, № 523/6001/24, № 699/235/24, № 703/517/24 – не надано суду достатніх та достовірних доказів вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення. Так само було скасовано значну кількість (близько третини) постанов з подібних чи інших мотивів.
Невдовзі ситуація може змінитися, якщо розгляд справ про адмінправопорушення щодо мобілізації будуть здійснювати суди, а не ТЦК. Можна припустити, що тоді в ТЦК протоколи складатимуть більш уважно і до відповідальності притягуватимуть частіше.
За порушення комендантської години покарання немає
Нерідко осіб затримують під час комендантської години та складають протоколи про порушення і комендантської години, і законодавства про мобілізацію.
Однак, якщо порушників і притягують до відповідальності, то не власне за порушення комендантської години (за це покарання немає і законопроект про його запровадження знято з розгляду), а за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП).
Читайте також: Факт завершення строку дії контракту автоматично не позбавляє особу статусу діючого військовослужбовця
Практика і тут показує, що притягують до відповідальності рідко через відсутність складу правопорушення (тобто, затриманий не вчиняв непокори) чи неспроможність органу, який затримав особу, надати належні в допустимі докази на підтвердження факту вчинення такої непокори.
Отже, змінами до законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку розширено підстави для перевірки документів з наступним затриманням і доставленням до ТЦК. А порядок затримання і притягнення до адміністративної відповідальності істотно не змінився.
Тому, якщо затриманий не вчиняє непокори та ввічливо і твердо вимагає складення протоколу й залучення захисника системи безоплатної правової допомоги, його права найпевніше порушені не будуть.
Див. також Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
Леонід Лазебний,
адвокат